Восени, здається, люди стають добрішими. Можливо, це дійсно так, але кажуть, що на душу людини пора року не впливає. Скоріш за все, це просто осінь до нас добра. Тому й людські серця скидають із себе сіру застиглу черствість, стають чуйними, чистішими та м’якшими, – мабуть, золотисто-багряні фарби додають їм світлості, жагучості до доброго, земного, але вічного.