Вчора в Ужгороді розповіли про місцеві екзоти та ужгородський ботсад
Ботанічний сад був заснований в Ужгороді весною 1946 року професором Рубцовим. До того там був грушово-горіховий сад. Зі старого саду лишилася тільки одна груша, яку з задоволенням об’їдають студенти УжНУ. Місце для такого аграрного проекту дуже вдале: з одного боку сад захищений Замковою горою, з іншого тече річка, тому на території можуть рости ті рослини, які в інших місцях не прижилися б і вимерзли.
В саду налічується 750 видів рослин, які розмістилися на площі 4,5 га. Сад побудований за ботаніко-географічним принципом: рослини висаджені за регіональною, континентальною належністю.
Відвідувачів зустрічають круглі кущі самшиту – одні з найдавніших рослин у саду, висаджені ще у 1948 році. Майже одразу при вході росте і тюльпанове дерево – ліродендрон, воно почне цвісти через кілька тижнів.
Зараз же однією з найбільших окрас саду є гліцинія – вістерія китайська. А через місяць око ботаніка-любителя порадує будлея, її на території 4 види – різних кольорів.
Тут є аж шість видів магнолії. Одні вже відцвіли, інші саме в квітах, треті напоготові – є бутони. Магнолія Кобус цвіте найпершою, ще до того, як на ній чи інших деревах з’явиться листя. Магнолія Суланжа дасть гарні плоди – шишко-ягоди розміром до 15 см. А на загостреній магнолії, або огірковому дереві, плоди нагадуватимуть маленькі огірочки. Нині тільки починає цвісти трипелюсткова магнолія, в повній красі вона буде ближче до літа, а потім квіти змінять гарні шишки – до 30 см довжиною.
В глибині саду росте дуже пряний каллікант, витяжку з якого у Франції використовують для створення дорогих парфумів.
Тут же висадженні мамонтові дерева, секвойядендрони, які живуть до 4 тисяч років, з одного дерева виходить 60 вагонів пиломатеріалів, тому в Америці їх вирощення поставлено на промисловий рівень.
Йдучи далі, зустрічаємо падуб гостролистий. Він має колючі листки знизу і гладенькі зверху. Саме така властивість ефективно захищає рослині від паразитів. Його плоди схожі на червоні бусинки, які тримаються всю зиму.
В саду представлено два види лавровишні. Це гібрид вишні і лаврового дерева. В дерева отруйне все, крім ягід, але і в кісточках багато синильної кислоти, яка є ядовитою.
Для всіх закарпатців, які вірять в щастя від зустрічі бодай з одною квіткою едельвейсу, тут чекає справжня ейфорія, адже тут представлена ціла клумба цих рідкісних рослин. Для квіточки, що росте на Говерлі, потрібен особливий ґрунт, на звичайному вибаглива рослина не приживеться.
Ще на території ростуть дві рослини гінкго – чоловіча і жіноча. У дерева розгалужені внизу стовбури і листки, схожі на віяла. Їх плоди нагадуватимуть абрикоси. У Китаї вони вважаються їстівними, буддисти ж висаджують гінкго біля храмів.
Восени на відвідувачів саду чекає маленьке ботанічне диво: все буде всіяно плодами адамової яблуні, які схожі на зелених їжачків.
Криптомерія японська, яка постійно міняє колір хвої, зараз зелена. На осінь розлоге дерево стане рожево-малиновим. Поруч – звичайна криптомерія, яка останні 15 років хворіє: хімічний факультет пошкодив рослину відходами.
Далі представлені чотири види кедрів. У них – смачні і корисні «горішки», кілограм яких коштує 500 доларів.
Також в саду росте кілька рослин ківі, ті, які плодоносять – це морозостійкі.
Колекція саду представлена і чималим вибором рододендронів, які зараз цвітуть безперервно один за одним. Влітку екскурсовод порадила подивитися на альбіцію ленкоранську, яка росте і в Криму, адже її квіти схожі на пушинки.
На плоди дикого лимону працівники чекають восени, лимончики виростають маленькі, але дерево ними густо всіяне. Деякі відвідувачі збирають ці плоди для чаювання.
Всі учасники відкритої екскурсії мали змогу потрапити до оранжереї. Тут представлено 450 видів рослин, які на вулиці мерзнуть. Серед них – банан, на якому плоди не дозрівають: для цього їх треба загортати у плівку, а лізти високо і лячно. Поруч – авокадо, фініки, оливкове дерево, інжир і ківі. Із цих дерев врожай вдається зібрати.
В іншій секції оранжереї – рослини пустель, тропіків і субтропіків.
За інформацією 7 днів
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.