Соціуми мавпи і людини мають великі подібності

Коментарі (0)
На головну
Додати в закладки
Версія для друку

З тих пір як Жорж Луї Бюффон в кінці XVIII століття вперше висловив думку, що людина може бути нащадком мавп, а потім Чарльз Дарвін сформулював основні теорії еволюції, пройшло багато часу. Але далеко не всі люди готові прийняти численні наукові факти, які говорять про те, що ми насправді не «вінець творіння», а частина тваринного світу. Дослідження мавп, їх поведінки, екології, біології тільки додають фактів на користь того, що ми і мавпи - досить близькі родичі.

Дослідження приматів, які багато років проводять фахівці з американського Університету Дьюка, схоже, говорять на користь цього провокаційного твердження.

Одне з досліджень проводилося на групі мавп, за якою вчені спостерігають з 1938 року. Тоді привезених з Індії макак-резусів поселили на невеликому острові біля узбережжя Пуерто-Ріко. Мавпи живуть у практично природній обстановці, якщо не вважати присутності зоологів.

За 75 років спостережень макаки стали героями не одного десятка наукових праць. Одне з останніх досліджень стосується соціальних зв'язків, що виникають усередині спільноти. Вчені з пунктуальністю хороших детективів відстежували контакти кожної тварини: хто з ким товаришує, а з ким лише вітається, у кого скільки ворогів і т. д.

Найцікавіше почалося тоді, коли зоологи поєднали соціальну поведінку тварин з їх родоводами, які впродовж довгих років строго фіксувалися. Виявилося, що в популяції є дві крайності: макаки були або доброзичливі, або агресивні, а байдужість та ігнорування оточуючих зустрічається рідко.

І сім'ї мавпи створюють, як правило, із собі подібними - або доброзичливими, або агресивними. Вчені зробили висновок - незалежно від того, як емоційно забарвлені соціальні контакти, вони сприяють продовженню роду. А ось байдужі до родичів особини з точки зору створення сім'ї інших макак не цікавлять. Крім того виявилось, що чим більш розгалужені соціальні зв'язки у тварин, тим більше вони залишають нащадків.

Крім соціальних переваг і родинних зв'язків вчені проаналізували два гени, які забезпечують транспорт нейромедіатора серотоніна. Також як і у людей, у макак низький рівень серотоніну корелює з підвищеною агресією.

Інші дослідження проводилося на карликових шимпанзе бонобо. Ці мавпи разом із звичайними шимпанзе, горилами і людьми відносяться до підродини гомінід (Hominidae).

Уявіть, що вам потрібно розділити, скажімо, великий смачний торт між різними людьми. Напевно перший шматок ви запропонуєте комусь зі знайомих. Бонобо здивували дослідників тим, що воліють ділитися їжею з незнайомцями, тим самим розширюючи свої соціальні зв'язки.

Бонобо (Pan paniscus) цілком терпимо ставляться до чужинців, особливо в порівнянні зі своїми найближчими родичами - шимпанзе (Pan troglodytes). У спільнотах бонобо не така сувора ієрархія, і часто чільне положення займають самки, а не самці, як у шимпанзе. Дослідники вважають, що, можливо, бонобо діляться їжею з метою отримати вигоду в майбутньому. А може бути в такій поведінці варто шукати і витоки людського альтруїзму.

Л. Ларіонова, за матеріалами журналу «Наука і життя».