Якщо у приміщення залетів кажан
Кажани є абсолютно безпечними для людини. Ці тварини не мають нічого спільного із гризунами чи птахами − це ссавці. Єдину небезпеку для людини становить перенесення ними вірусу сказу. Але, щоб заразитися цією інфекцією від кажанів, треба дуже добре постаратися, оскільки кількість заражених особин становить менше 0,1%, тоді як в популяціях лисиць і собак ця цифра досягає 40%. Крім того, хворі особини кажанів не агресивні, на відміну від інших тварин. Проблема лише в тому, що люди набагато краще ставляться до домашніх тварин, які для них є більш небезпечними, ніж рукокрилі.
Рукокрилі не будують гнізд чи схованок, натомість вони використовують печери, дупла і тріщини в скелях. Проте, оскільки людина поступово знищує природу, а, відповідно, і їх середовище існування, кажанам доводиться переселяться на горища міських багатоповерхівок, у щілини стін та під стріхи старих будинків, котрі дещо схожі на скелі. У пошуках житла або під час зимових відлиг ці тварини випадково залітають у вікна приміщень. Наприклад, між вікна аудиторій УжНУ та у коридори закарпатської ОДА часто потрапляють кажани, які знаходять тут притулок на кілька днів, про що Зелене Закарпаття уже повідомляло раніше.
З кожним роком упродовж зими ці тварини просинаються частіше, що пов’язано із частими відлигами, й періодом, коли майже немає морозних днів. Для того, щоб прокинутися, кажанам іноді достатньо навіть поділки на термометрі 0°С.
Якщо у житлове приміщення випадково потрапив кажан, впіймайте його та передайте співробітникам зоомузею УжНУ або ж випустіть на волю – нехай знайде собі більш спокійне місце для зимівлі. Щоб не поранити тваринку та уникнути укусів (рукокрилі не агресивні й самі ніколи не нападуть, але у паніці й зі страху будуть захищатися, як і всі дикі тварини), дотримуйтесь кілька простих правил.
• Якщо у приміщенні є домашні тварини (кіт або собака), слід вивести їх з кімнати. Намагаючись спіймати кажана, вони можуть його поранити чи вбити або ж самі отримати укуси.
• Якщо кажан сидить, обережно його ув’язніть. Для цього слід спокійно наблизитись до тварини та, одягнувши товсті рукавички, або обгорнувши руку ганчіркою, обережно взяти тварину і посадити до коробки. Якщо кажан сидить на рівній поверхні (стіна, підлога, стеля), безпечнішим є накрити тварину картонною коробкою (або будь-якою просторою ємністю) та обережно просунути пласку картонку між краями коробки та поверхнею, на якій сидить кажан. Потім, притискаючи картонку, слід повільно перевернути ємність – кажан опиниться ув’язненим всередині.
• Якщо тварина активна (переміщується у коробці чи пручається у руках), випустіть її, вийшовши на двір. Переконайтесь, що кажан полетів, а не сів на якусь поверхню (в межах досяжності котів або інших хижаків). Якщо ж кажан сонний і неактивний, слід стимулювати його пробудження, поставивши коробку у тепле місце, та, дочекавшись активних рухів тварини, звільнити її.
• Якщо кажан літає по приміщенню (у теплий період року), розкрийте вікно навстіж ввечері або вночі, забравши штори, та простежте, щоб кажан вилетів. Ніколи не намагайтесь упіймати тварину в польоті або збити – так її можна тільки покалічити. Налякані кажани можуть швидко бігати по підлозі та ховатись у шпарини (за шафою, під ванну тощо). Якщо Ви не можете знайти кажана у приміщенні, зачекайте до вечора – він вилетить.
• Якщо Ви знайшли кажана в морозний період, випускати його назовні не можна. Таких тварин зазвичай треба перетримати до весни (у спеціальних умовах) або помістити їх до сховища, в якому вони зможуть продовжити свій зимовий сон.
Усі види кажанів України занесені до Червоної книги України і всі вони знаходяться під охороною національного законодавства . Понад 10 років тому Україна приєдналася до трьох міжнародних угод, які визначають необхідність охорони усіх видів рукокрилих, що мешкають на території нашої країни. Центральною з них є Угода про збереження популяцій європейських кажанів (EUROBATS). Її вже підписали більше 30 країн Європи. Крім цієї угоді всі рукокрилі нашої фауни занесені до переліків видів, що знаходяться під охороною Бернської конвенції (або Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі) та Бонської конвенції (інша назва – Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин).
Якщо у вас виникли питання щодо кажанів, їх сусідства, поводження з ними, зверніться за допомогою до організації «Екотон» (Юлія Войнарович – 093-76-05-880; Мирослав Маркович – 099-97-29-387 ) або безпосередньо на біологічний факультет чи зоомузей УжНУ ((0312) 61-66-50).
Вероніка Брудка, Зелене Закарпаття
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.