Наша айва є португальською "мармеладкою"
Айва є однією з найстаріших культурованих рослин. Археологи дослідили, що перші її посадки з’явилися вже біля 4000 років тому в Азії. Тобто культурі більше 4 тисяч (!). Звичайно, що за цей час вона «проросла» у багато країн, і різними чутками. Зараз це дерево вирощують у 40 країнах усієї планети. Найпопулярніший із солодощів – мармелад – назвали, так би мовити, «на честь» португальської назви цього дерева – «marmelo». Легенди розповідають, що греки давали скуштувати плід айви нареченим, вірячи, що айва – улюблений фрукт Афродіти, богині любові. Від них айву «перейняли» римляни, і вже вони розповсюдили культуру по всій Європі.
На Закарпатті ж айву вирощують, за словами лісівника Едуарда Туриса, теж здавна – завозили її з рідних земель Кавказу, Закавказзя, Середньої Азії. До речі, науковець каже, що більшість помилково називає «айвою» і японську культуру – хеномелес (лат. Chaenoméles japónica). У них, звичайно, зовні плоди є практично ідентичними – у айви вони просто більші за розміром, аніж у японської культури. Однак, айва звичайна, чи айва довгаста (лат. Cydonia oblonga) є монотипом серед рослин – єдиною у своєму роді.
Катерина Воткальчук, аспырант кафери ботаніки УжНУ каже, що власні спостереження призвели до висновку, що ця культура на Закарпатті має більшу популярність, аніж в інших областях країни, за виключенням території Криму. «Я їздила в Хмельницьк – там айва не популярна взагалі. Припускаю, що там клімат не придатний для вирощування цієї культури, а у нас, на заході, теплі пори року, тож айва добре «приймається» і плодоносить з року в рік». Пан Едуар пояснює факт популярності цього дерева серед наших садівників звичайною традиційністю закарпатців: «У нас прийнято так: прадід, дід, батько саджав – і я буду. Тому і культура є такою масовою у області».
Про властивості плодів айви є немало відомостей. Найперше, її широко використовують у нетрадиційній медицині – як антидепресант та «нервовий цілитель». У кулінарії плоди мають не меншу популярність –вони входять до складу елітного білого вина та різноманітних кондитерських страв. До речі, у Великобританії джем та желе з айви є найбільш вживаним десертом до чаю чи кави. Рецепти приготування айви можна знайти у будь-яких довідниках з нетрадиційної медицини та в Інтернеті.
На жаль, вже з десяток років цю культуру на Закарпатті, та і по всій Україні загалом, як зазначаэ Едуард Турис, масово уражає так званий «бактеріальний рак». «Бактерія нищить все – корінь дерева, гілки – вони стають чорними, а плоди загнивають прямо на дереві, навіть не дозрівши». Науковець зазначає, що причин утворення бактерій, а відтак – масового зараження культур, є багато. Однак, однією з основних називає звичайну необізнаність садівників у «характері» своїх культур. Пан Едуард твердить, що вже останні 2-3 роки бактеріальний рак став поширюватися на груші – і закарпатські сади тут не виняток.
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.