ГоловнаРозділ «Тварини» Коти «Мій сфінкс– це кошеня, цуценя та трьохрічна дитина в одному» - Марина Федчик

«Мій сфінкс– це кошеня, цуценя та трьохрічна дитина в одному» - Марина Федчик

Сьогодні екзотика поза конкуренцією - все незвичне оку на піку популярності . Якщо раніше персидська чи сіамська породи котів вдома були рідкістю, то наразі вони вже такі собі звичні для нас чотирилапі. Велику цікавість до себе викликають кількавидові сфінкси – безшерстні коти. І, повірте, Ви дуже помиляєтеся, якщо думаєте, що це порода «на любителя» - господарі таких котів переконують, сфінкси якщо не з першого погляду, то вже у перші дні «закохують» у себе всіх без виключення. У чому харизма сфінкса ми питали у господині донськоїпредставниці цієї породи Марини Федчик.
«Мій сфінкс– це кошеня, цуценя та трьохрічна дитина в одному» - Марина Федчик

 - Знаємо, Ви господиня однсфінкс, чи все- таки їх більше?
- Ні, у мене одна дівчинка Фаня донської породи сфінксів. А кішки вдома дві – так би мовити дворянська «старожилка» Мася – їй близько 12 вже і ось Фаня – їй близько 2, 5 літ. Правда, з недавнього часу Фаня «переїхала» до доньки в Тулу

- З чого почалися Ваші «відносини» - Ви любитель безшерстих котів, чи в сім’ї в когось алергія на котячу шерсть, тому придбали сфінкса?
- Все набагато простіше. Фото Фані я побачила у подруги на телефоні. У її кішки народилося троє котів – два хлопчики і одна дівчинка. Одного на той час уже забрали і залишилися моя Фаня і хлопчик. Мені обидвоє припали до вподоби, однак, оскільки вдома була дівчинка, то для уникнення конфліктів і різних там любовних ігор, я обрала Фаню. Доставляли мені її з великими пригодами з міста Суми в Київ. Відтак, звідтіля товариш на колінах віз її до мене в Чоп. Пам’ятаю, підходжу до його машини, він опускає водійське скло, на його колінах поглядом ловлю клубок навіть не знаю як охарактеризувати… ну, щось на кшталт недоношеної дитинчати. Він мені – «забирай свою істеричку»…

- То такий сфінкс за характером, чи це просто у нього був «транспортний» синдром?
- Сфінкси – набагато енергійніші, рухливіші, пластичніші за інших котів. Суджу за своєю Масею. Відповідно, і емоцій у них більше. Для мене Фаня є такою собі «сукупністю» кошеняти, цуценяти та трьхрічної дитини. Обожнює тепло у будь- якому прояві, ласку та постійну увагу. Прекрасно розвинені мисливські інстинкти – бігає за мухою допоки не впіймає. А коли зробить своє – біжить показати нам, що муха «в морді» – діло зроблене. Проявляються і притаманні собакам звички, наприклад, реагування на команду «апорт». У мене донька- художниця часто користується гумкою для витирання недоліків у роботі, отож Фаня забавляється нею – бігає за гумкю і приносить назад в морді. Однак, найкумедніше спостерігати за Фанею, коли така забавка їй набридає – вона крадькома ховає гумку за килим, і можемо ми далі просити її принести іграшку – нізащо… Робить вигляд, що не бачить і не чує нас.

- А з Вашою кішкою- старожилкою не граються, чи взагалі ворогують?
- Спочатку Мася не долюблювала нову чотирьохлапу жительку. Ми навіть на два тижні розселили їх – сфінкс жила у кімнаті доньки, а стара кішка – на всій іншій території квартири. Ми час від часу виносили їх одну до одної знайомитися. Однак, тижня через півтори- два у нашої Масі, яка ніколи не народжувала, проявилися материнські інстинкти. Бачили б Ви, як вона зігрівала Фаню собою – вони в обіймах засинали в таких цікавих позах, що й не зразу зрозумієш, де чия голова, де чиє вухо… А як стара кішка піклувалася за Фанею – поступалася місцем на теплій ковдрі, просила їсти за неї. Фаня постійно голодна, тож поївши своє біжить доїдати їжу Масі. І та не те що проти, навпаки,залишає для неї свій сніданок чи обід. А оскільки сфінксам не можна їсти будь- що, а Маська у нас «всеїдна», то нам доводилося і далі зачиняти їх по окремим кімнатах на період споживання їжі. Запамяталося, як сидимо з донькою в кухні і чуємо пронизливий кошачий крик. Вибігаємо в коридор, а там Мася зі шматком м’яса в зубах – золота, принесла поділитися їжею з «лисою» подругою»…

- Ви кажете, не все в їжі можна споживати сфінксам. Чому? Яким повинен бути їх раціон?
- Їм не можна давати дешеві корма. Як можна менше хімії, бо у них, на відміну від більшості котячих порід, шкіра реагує на всі харчові подразники. Маленькою вона їла у нас віск ас для котенят, але у малих дозах. Взагалі їсть натуральні харчі – творог зі сметанкою, молоко, кіші з м’ясом і без… Нічого особливого, просто менше хімії і більше натуральної їжі.

- Кажуть, за породою, у зв’язку з їх «безшерстям» багато клопоту – слідкувати аби не була на протязі, щоб не пітніла дуже ...
- Нічого подібного…Окрім слідкування за раціоном нічого особливого ці породи не потребують. Вони самі за себе добре піклуються. До прикладу, через незахищений шкіряний покрив їм часто холодно, однак вони швидко знаходять собі джерело тепла – умостяться до Вас, або ж закутаються у ковдрі… Зимою обожнюють батареї. Через ту ж незахищеність шкіри за банального удару в стілець, стіл у них часто з’являються синці, шрами. Однак, вони швидко загоюються, тож навіть не доводиться звертатися до ветлікаря.

- Чому «Фаня» – щось означає особливе?
- Та ні. Просто її брата, отого сфінкса, що залишився у моєї подруги, звати Прохор. От ми і вирішили всю братика та сестричку назвати старовинними іменеми – Прохор та Фаїна, скорочено – Фаня.

- Скільки років вже Фаїні, може, нареченого скоро шукатимете їй?)
- Фані зараз 2, 5 роки. До речі, день народження у Фаїни в один день з моєю донькою – 5 серпня. А Олександра, донька, в дитинстві була такою ж ,як і Фаня, - все хотіла знати, усюди бути. Про потомство ще не знаємо. Наразі вона звикає до нових умов проживання в Тулі, а там побимо…

- Розвіяли всі «страшилки» про потребу клопіткого догляду за сфінксами і пробудили «живий» інтерес до породи.

- Та їх спочатку відчути на дотик треба. Щось на кшталт «теплої замші». Неймовірні відчуття. Це прекрасна порода – і, так би мовити, екстер’єром і характером. Грація, повадки, погляд – все особливе…

Зелене Закарпаття

Фото: Марина Федчик

17.06.2014 13:41:05

Коментарі

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.


×
Авторизація